Психологічне здоров`я є фундаментально важливою, життєтворчою умовою для розвитку особистості старшокласників. Надзвичайно актуальним визначення умов його збереження є для різних соціальних інститутів – школи, сім`ї, закладів охорони здоров`я.

На сучасному етапі розвитку психологічної думки існує багато визначень психічного здоров`я особистості та його психологічної складової. Як зазначається у преамбулі статуту Всесвітньої організації охорони здоров’я : «Здоров’я – це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад» [1]. Згідно з цим визначенням, психічне здоров`я передбачає наявність нормально розвинених психічних функцій, фізіологічного, духовного та соціального благополуччя, збережену здатність адекватної адаптації й активної діяльності [7].

Поняття психологічне  здоров’я  означує  стан  суб’єкта  життєдіяльності  як  розпорядника душевних  сил (внутрішніх ресурсів)  і  здібностей.  Про  стан  психологічного  здоров’я  також  свідчить  мотиваційна сфера особистості, яка дозволяє людині стати відносно соціально автономною в психологічному сенсі, орієнтуватися в поведінці  й  відносинах  на  суспільні  норми [2, с. 6],  а  також  діяти відносно до  власних  уявлень  про соціальний порядок, законність та мораль.

Основу психологічного  здоров’я складає онтогенетичний розвиток суб’єктивної реальності людини, який відображається в суспільній нормі.  Саме  поняття норми  варто  розуміти  як можливість кращих  соціальних  досягнень. Отже, норма – це не середнє, а те краще, що можливе для конкретної людини за відповідних умов [6].

Так,  визначення  норм  психологічного  здоров’я  пов’язано  з  критеріями  діагностики стану психологічного здоров’я. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визначає такі критерії: 1) усвідомлення та відчуття безперервності існування, постійність, ідентичність фізичного і психічного “Я”; 2) відчуття подібності переживань в однотипних ситуаціях; 3) критичне ставлення до себе, результатів своєї діяльності; 4) відповідність психічних реакцій силі й частоті впливів, соціальних ситуацій, обставин; 5) здатність коригувати свою поведінку; 6) планування своєї діяльності, реалізація цих планів; 7) здатність змінити свою поведінку відповідно до ситуації [4].

Значний внесок у розробку гуманістичної концепції психічно здорової особистості зробили Р. Олпорт, Л. Франкл, А. Маслоу, К. Роджерс та ін. В гуманістичній теорії модель психологічного здоров`я визначається як модель самоактуалізованої особистості. В гештальт-терапії таку модель зрілої психологічно здорової особистості Ф. Перлз називає «аутентичною». Необхідними характеристиками аутентичної особистості він вважає самодостатність і незалежність, відповідальність і свободу, усвідомленість і спонтанність [9, с. 417].

На думку А. В. Петровського, Ф. Р. Філатова визначення критеріїв психічного здоров’я – складна комплексна проблема філософії, соціології, психології та медицини. Саме тому для психологічних напрямків характерне специфічне трактування терміну “психічне здоров’я” [3]. Сучасний словник практичного психолога подає такі критерії психічного здоров`я: 1) відповідність суб`єктивних образів до відображуваних об`єктів  дійсності – зовнішніх подразників, значення життєвих подій; 2) адекватний до віку рівень емоційно-вольової та когнітивної сфер особистості; 3) адаптивність в мікросоціальних стосунках; 4) здатність до самоконтролю поведінки, розумного планування життєвих цілей і активність у їх досягненні [10, с. 134].

Особливо важливою проблема психологічного здоров`я постає в ранній юності, коли особистість може переживати кризу ідентичності. Центральним новоутворенням раннього юнацького віку є особистісне самовизначення, що постає як потреба юнаків і дівчат зайняти внутрішню позицію дорослої людини, усвідомити своє місце в суспільстві, зрозуміти себе і свої можливості. На позначення цього феномена використовують поняття «ідентичність», яке теоретично обґрунтоване Е. Еріксоном.

Формування ідентичності є тривалим і складним процесом, який залежить від прийняття індивідом власних рішень (криза ідентичності), а також від взяття на себе зобов’язань щодо здійсненого вибору, системи цінностей чи майбутньої професійної діяльності. Основними варіантами становлення ідентичності, є зумовленість, дифузія, мораторій та досягнення зрілої ідентичності. Розроблене Марсіа поняття зрілої ідентичності означає становлення відчуття самоідентичності, тобто власної визначеності та готовність до самореалізації. Тільки зріла ідентичність особистості молодої людини дозволяє брати на себе відповідальність за свої вчинки, довіряти світу, самостійно вирішувати свої життєві конфлікти, бути ініціативним та компетентним [8, с. 234].

Отже, можна припустити, що без набуття самоідентичності, без готовності до самовизначення та самореалізації, ініціативності та самоповаги, два важливих критерії психічного здоров`я – гнучкість та пристосованість в мікросоціальних стосунках та  здатність до самоконтролю поведінки, розумного планування життєвих цілей і активність у їх досягненні – не будуть реалізовані.

Ідентичність та її складові можна окреслити як певне психічне ядро, навколо якого будується життя особистості та її суб`єктивне відображення дійсності.

Повномірна ідентичність особистості проявляється у цілісності, зрілості, чітких межах, суб`єктивних переживаннях власної успішності та благополуччя, усвідомлення меж власної особистості та можливостей.

У діагностичному керівництві Американської психіатричної асоціації DSM-IY поряд із стресом виокремлюються ще три психологічні фактори, які впливають на здоров`я: особистісні риси, дезадаптивна поведінка та психічні розлади [5, с. 141]. Тому очевидним є зв`язок між особистісними рисами, поведінкою, що залежать від типу та етапів становлення ідентичності й здоров`ям особистості.

В певної категорії юнаків та дівчат становлення ідентичності проходить із значними труднощами. Часто ідентичність досягається ними тільки після тривалого періоду вагань, пробних ціннісних виборів. Це спричиняє стани невизначеності, розгубленості, комплекс негативних емоційних переживань. Існує ризик не тільки погіршення психологічної складової здоров`я, а й появи психічних розладів. Запобігти цьому можуть довірливі контакти з однолітками, тривалі соціальні зв`язки. Саме це допомагає юнакам уникнути відчуття самотності, яке може загостритися в цьому віці.

Отже, для психічного здоров`я старшокласників є необхідним набуття зрілої ідентичності, що дозволяє формувати життєві цілі, активно їх  досягати, адекватно реагувати на навколишні події, гнучко будувати соціальні зв`язки, орієнтуючись на їх тривалість та відкритість. Становлення зрілої ідентичності в ранньому юнацькому віці формує почуття власної гідності як основу психічної стабільності.

Список використаної літератури:

  1. Авторські програми з психології / Упоряд. О. Главник. – К.: Шкільний світ, 2002. – С.4 – 10.
  2. Березовская Р.  А.  Профессиональное  здоровье  менеджера (Практикум  по  психологии  менеджмента  и профессиональной деятельности) / Р. А. Березовская ; под ред. Г. С. Никифорова, М. А. Дмитриевой, В. М. Снеткова. – СПб. : Речь, 2001. – 182 с.
  3. Васильєва О.С, Филатов Ф.Р. Психология и здоровье человека. — М.: Академія, 2001. — 342 с.
  4. Здоровье для всех к 2000 году. Глобальная стратегия ВОЗ. – Женева : Изд-во ВОЗ, 1981. – 106 с.
  5. Зелінська Т. М., Воронова С. В., Хурчак А. Е. Практикум із загальної психології (для студентів факультетів іноземної філології): Навч. посіб. 2-е вид. – К.: Каравела, 2008. – 184 с.
  6. Казначеев В. П. Очерки теории и практики экологии человека / В. П. Казначеев. – М. : Мысль, 1983. – 243 c.
  7. Клиническая психиатрия / Н.Е. Бачериков, К.В. Михайлова, В.Л. Гавенко и др. – К.: Здоровья, 1989. – 512 с.
  8. Скрипченко О.В. Долинська Л.В., Огороднійчук З.В. та ін. Вікова та педагогічна психологія: навч. посіб.,– К.: Просвіта, 2001. – 416 с.
  9. Таланов В. Л., Малкина-Пых И. Г. Справочник практического психолога. – Спб.:Сова, 2004. – 923 с.
  10. Шапарь В. Б. Словник практичного психолога. – М.: АСТ; Харьков: Торсинг, 2005. – 734 с.

Опубліковано: Лазаренко О. Набуття старшокласниками зрілої ідентичності як необхідна умова психологічного здоров’я / О. В. Лазаренко //  Освіта регіону. — Український науковий журнал. К. — №2. – 2011. – С.  319  — 322.

Все права защищены. При использовании материалов ссылка на http://orgpsy.org/ обязательна.